Василенко Іван Дмитрович [8(20) .1.1895, м. Макіївка, — 29.5.1966, Москва], російський радянський письменник. Член КПРС з 1920, Вчився в Білгородському вчительському інституті, був виключений за участь в студентському русі. Після Жовтневої революції працював в системі народної освіти. У 1938 опублікував повість «Чарівна шкатулка» — перший твір з циклу повістей про життя і пригоди хлопчиську-чоботаря; за нею послідували повести «Артемка в цирку» (1940), «Зачарований спектакль» (1950), «Золоті туфельки» (1958). Найбільш відома повість «Зірочка» (1948; Державна премія СРСР, 1950) з життя хлопців-ремісників під час Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.
Соч.: Вибране. Повести і розповіді, М., 1958; Життя і пригоди Замірка, Ростов н/Д., 1959; План життя. Розповіді, М., 1965; Розповіді, М., 1965; Розповіді, Душанбе 1966.
Літ.: Вересаєв Ст, Про дитячого письменника І. Василенко, «Літературна газета», 1944, 11 листопада; Коновалова Ст, Письменник країни дитинства, «Вчительська газета», 1965, 9 февр.(лютий)
