Ванчура Владислав
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ванчура Владислав

Ванчура (Vančura) Владислав (26.6.1891, Гай в Опави, — 1.6.1942, Прага), чеський письменник. Лікарка по професії. Входив до групи революційних письменників «Деветсил» («Devětsil»). Ст як художник прагнув до розкриття соціального і філософського сенсу дійсності, шукав нові образотворчі засоби. Його творчій манері властиві лаконізм, емоційна насиченість, метафорична. Найбільш відомий його роман «Пекар Ян Маргоул» (1924), малюючий процес розорення дрібних власників при капіталізмі. Ян — людина великого серця, що неминуче гине в світі буржуазного егоїзму.

загрузка...

  В сатиричному романі «Поля оранки і війни» (1925) звучить протест проти імперіалістичних війни, приреченість капіталістичного світу представлена в сатирично загострених гротескових образах. У романах «Маркету Лазарева» (1931), «Втеча в Будін» (1932) і збірці розповідей «Лук королеви Доротки» (1932) центральне місце займає тема трагічної любові. Романи «Три річки» (1936) і «Семья Горвата» (1938) відтворюють картини народного життя в епоху 1-ої світової війни. Сміливим новаторством відмічені драми Ст — «Алхімік» (1932), побудована на гострому зіткненні характерів і світоглядів; «Озеро Укереве» (1935), направлена проти расистської ідеології. У 3-млосній художній хроніці «Картини з історії чеського народу» (1939—40) Ст досяг епічної широти монументальності, ясності мови. Ст — один з тих, що зачинають чеської соціалістичної літератури. Виступав також як сценарист і режисер: фільми «Перед випускним іспитом», «Сонячна сторона», «Марійка-ізменщица» (у співпраці с І. Ольбрахтом) і ін. Був організатором і першим головою Чехословацького фільмового суспільства. Активно брав участь в антифашистському русі. Був розстріляний гітлерівцями за участь в русі Опору. Ст посмертно привласнено звання народного художника Чехословакії (1946).

  Соч.: Spisy, sv. 1—15, Praha, 1951—59; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Пекар Ян Маргоул, М., 1964; Кубула і Куба Кубікула, М., 1965.

  Літ.: МukаřоvskýJ., Про Vladislavu Vančurovi, Libni, 1945; Kundera М., Uměni románu, Praha, 1960; Vančurová L., Dvacet šest krásných let, Praha, 1967.

  С. І. Востокова.

Ст Ванчура.