Ваншенкин Костянтин Якович [р. 17.12.1925, Москва], російський радянський письменник. Член КПРС з 1953. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Літературний інститут ім. М. Горького (1953). Автор збірок віршів: «Пісня про вартових» (1951), «Ліричні вірші» (1953), «Весна» (1955), «Напис на книзі» (1960), «Вікна» (1962), «Повороти світла» (1965), «Досвід» (1968) і ін. Головні мотиви лірики Ст — спогади і роздуми про минулу війну любов до природи, борг людини перед своїм часом. Про це Ст пише і в прозаїчних творах: у повести «Великі пожежі» (1964), збірці розповідей «Армійська юність» (1964). Опублікував книгу «Нетямуща Ліка. Про поезію і поетичний смак» (1966). Автор пісень «Я люблю тебе, життя» (музика Е. Колмановського), «Як проводжають пароплави» (музика А. Островського) і ін. Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.
Соч.: Вибране, М., 1963; Вірші, М., 1966; Проза, М., 1969.
Літ.: Міхайлов Яскраво-червоний., Висока служба вірша, «Дружба народів», 1964 № 2; Луконін М., Прості слова поезії, «Літературна газета», 1966, 15 березня; Леонович Ст, Відчуття життя, «Прапор», 1968 № 10; Волгин І., «Ми вийшли з війни». Літературний портрет, «Літературна газета», 1970, 1 липня.
