Вантажна машина гірська, призначена для вантаження корисних копалини і породи в транспортні засоби в підземних умовах. Набули поширення в забоях при проведенні гірських вироблень і при роботах видобутків. П. м. розрізняють за способом захвату насипного вантажу, типом робочого органу, способом передачі вантажу в транспортні засоби.
Технічні характеристики деяких вантажних машин що виготовляються в СРСР
Модель
Робочий орган
Про-ізво- діте- льно сть, м 3 /мін
Габарити, мм
Хід машини
Мас- са, т
длі- на
ши- ріна
висота
макс.
транс- портная
ППН-1C
Ківш ємкістю 0,25 м 3
0,8
2270
1320
2250
1600
Рельсо- вий
3,5
ППН-2
Ківш ємкістю 0,32 м 3
1,0
2250
1320
2350
1600
Те ж
4,7
ППМ-4
Те ж
1,1
7430
1400
2250
1725
»
9,0
ППН-2Г
»
1,0
2600
1450
2550
1600
Гусеніч- ний
4,8
ППН-4Г
Ківш ємкістю 0,8 м 3
2,0
3800
2000
3000
2000
Те ж
1,3
2ПНБ-2
Нагреба- ющие лапи
2,0
7800
1400
2600
1460
»
11,8
ПНБ-3К
Те ж
3,0
8500
2000
2800
1900
»
29,6
При нижньому захваті матеріал зачерпується ковшом ( мал. ), який при перекиданні назад розвантажується в транспортні засоби (машини з прямим вантаженням), висипається на передавальний конвеєр (машини із ступінчастим вантаженням), розвантажується перекиданням вперед або убік. Бічний захват здійснюється вантажним органом, що є похилою приймальною платформою з парними нагрібаючими важелями-лапами або з двома барами і ланцюгами з консольними шкрябаннями; верхній захват — гребком, змонтованим на рукояті, який опускається на гірську масу і нагрібає її на передавальний конвеєр.
П. м. має колісно-рейковий, гусеничний і пневмошинний хід; пневматичний, електричний і електрогідравлічний або автономний дизельний привід, забезпечений газоочисною апаратурою. Конструкції деяких П. м. передбачають можливість установки на них знімного устаткування (маніпуляторів з перфораторами для буріння шпурів, малогабаритних лебідок для робіт такелажів і ін.).
При роботах видобутків П. м. використовуються в комплексі з самохідним забійним устаткуванням на пневмоколісному ходу. У забійний комплекс, окрім П. м., входять бурові каретки, вагони і самоскиди, бульдозери, зарядники шпурів і допоміжні машини (для установки анкерної крепі, волана крівлі, підвезення устаткування, матеріалів і людей).
Характеристики деяких моделей П. м., що виготовляються в СРСР, приведені в таблиці.
Зарубіжні фірми «Еймко» (США), «Копкий» (Швеція) для Атласу, «Зальцгиттер» (ФРН) і ін. виготовляють П. м. з ковшами ємкістю від 0,1 до 1,15 м 3 , масою від 1,8 до 25 т з сумарною потужністю двигунів 10—120 квт, продуктивністю від 0,3 до 6 м 3 /мін. Фірмою «Джой» (США) випускаються машини з парними нагрібаючими лапами на гусеничному ходу які застосовують у вугільних шахтах і копальнях.
В СРСР розробляються нові робочі органи П. м. (вібраційні, парні нагрібаючі лапи з верхнім розташуванням), апаратура для дистанційного і автоматичного керування.
Літ.: Кальніцкий Я. Б., Абрамсон Х. І., Родіонов Р. Ст, Підземне механізоване вантаження, М., 1961; Механізація транспортних і вантажних робіт при видобутку і складуванні гірничохімічної сировини, М., 1972; Вантажні, вантажні доставки, транспортні машини і бурове устаткування за кордоном, ч. 1—2, М., 1973.