Вальтер Йоханнес
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вальтер Йоханнес

Вальтер (Walther) Йоханнес (20.7.1860, Нейштадт, — 4.5.1937, Берлін), німецький геолог. Закінчив Ієнський університет (1882). Професор університетів в Йене (1890—96) і Галле (1896—1929). Основні роботи в області літології, палеоекології, вчення про фації, палеогеографії, грунтознавства і біології. Вивчав геологію безстічних областей і умови виникнення викопних і сучасних пустель. Ст встановило, що слоєобразованіє відбувається при пересуванні фацій, що завжди супроводжується зміною літологічного складу осаду. Ст багато уваги приділяло розробці методів геологічних досліджень, особливо методу актуалізма . Його праці по біології морить стали основою для розвитку океанології і екології. Почесний член АН(Академія наук) СРСР (1930).

  Соч.: Einleitung in die Geologie als historische Wissenschaft, Tl 1—3, Jena, 1893—1894; Gesetz der Wüstenbildung in Gegenwart und Vorzeit, 4 Aufl., Lpz., 1924; Allgemeine Paleontologie, Bd 1—4, Ст, 1919—27; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Історія землі і життя, СП(Збори постанов) Би [1912].

  Літ.: Висоцкий Би. П., Іоганнес Вальтер і його роль в розвитку геології, М., 1965.