Вали римські (limites), система оборонних споруд на кордонах Римської імперії, що створювалися в 1—2 вв.(століття) Складалися із земляного валу або кам'яної стіни, рову і дозорних башт. На їх охороні було зайнято 15—25 тис. солдатів. Із Ст р. найбільш відомі: Траянов вал між Карпатами і Чорним морем, залишки якого збереглися на території Румунії; Адріанов вал між затокою Солуей-Ферт і гирлом р. Таємниць в Англії; Антонінов вал північніший попереднього на перешийку між Ферт-оф-Клайд і Ферт-оф-форт. У Германії Ст р. починалися між Кобленцем і Бонном на правом бережу р. Рейн, у Франкфурту пересікали р. Майн і тягнулися до Дунаю; Верхнегерманський вал йшов від Тауна і Фрідберга до Майну, потім до Верта і на Неккар, Лорх; Ретійський вал — від Лорха до Дунаю вище за Регенсбурга.
Літ.: Дельбрюк Р., Історія військового мистецтва в рамках політичної історії, т. 2, М., 1937; Кюї Ц. А., Короткий історичний нарис довготривалої фортифікації, 3 видавництва, СП(Збори постанов) Би, 1897.
