Вальберх Іван Іванович [3(14) .7.1766, Москва, — 4(16) .7.1819, Петербург], російський артист балету, балетмейстер, педагог. У 1786 після закінчення Петербурзької театральної школи був прийнятий солістом в придворну балетну трупу. Партії: Язон («Медея і Язон» Рудольфа), Іван («Росіяни в Германії, або Наслідок любові до вітчизни» Паріса) і ін. Ст був першим російським балетмейстером, в 1795 поставив балет «Щасливе розкаяння». Пізніше здійснив постановку близько 40 нових балетів. Перший в Росії намагався поставити балет на сучасний сюжет («Новий Вертер» Тітова, 1799). Спектаклі Ст були насищени дією, носили танцевально-пантомімний характер, в них затверджувалося виховне значення балетного мистецтва. Ст перший створив балет на сюжет шекспірівської трагедії («Ромео і Юлія» Штейбельта, 1809). Особливе місце в творчості Ст займали балети на російські сюжети і дивертисменти, що відобразили патріотичні настрої періоду Вітчизняної війни 1812 («Любов до вітчизни» Кавоса, 1812, і ін.). У 1794—1801 вів педагогічну роботу в Петербурзькому театральному училищі.
Соч.: З архіву балетмейстера..., М. — Л., 1948.
Літ.: Красовськая Ст, Російський балетний театр від виникнення до середини XIX століття, Л. — М., 1958.
