Валера (Valera в Alcalá Galiano) Хуан [18.10.1824, Кабра (Кордова), — 18.4.1905, Мадрид], іспанський письменник і державний діяч, академік. За освітою юрист. У 1846 поступив на дипломатичну службу. Під час Іспанській революції 1868—74 був прибічником конституційної монархії. Неодноразово обирався депутатом кортесов від лібералів. Виступав з романтичними віршами, потім як критик, теоретик. Його «Нотатки про нове мистецтво писати романи» (1887) направлені проти натуралізму і тенденційності в мистецтві. Автор етюдів про І. Ст Гете, М. Сервантесе і психологічних романів «Пепіта Хименес» (1874, російське переведення 1910), «Дена Люс» (1879), «Командор Мендоса» (1877, російське переведення 1881). Роман «Іллюзії доктора Фаустіно» (1875, російське переведення 1894) — про зіткнення молодого дворянина з буржуазним світом. Героїня повести «Хуаніта довга» (1895, російське переведення 1961) — дівчина з народу. Листи Ст про Росію — один з найцікавіших відгуків на російську літературу в Іспанії.
Соч.: Obras completas, v. 1—3, Madrid, 1953; у русявий.(російський) пер.(переведення) — в збірці: Іспанські повісті і розповіді, предісл.(передмова) А. Штейна, М., 1958; Пепіта Хименес, предісл.(передмова) З. Плавськина, М., 1959.
Літ.: Ruíz Cano Ст, Don Juan Valera. Su vida в su obra, Jaén, 1935; Zamora Romera A., Don Juan Valera, Córdoba, [1966]; Bermejo Marcos M., Don Juan Valera, crítico literario, Madrid [1968].
