Вайсгербер (Weisgerber) Лео (р. 25.2.1899, Мец), німецький мовознавець (ФРН), і фахівець з німецької мови, кельтологиі і загальному мовознавству. Професор, Марбургського (з 1938), і Боннського (з 1942) університетів Ростокського (з 1927). Член-кореспондент АН(Академія наук) в Геттінгене. Видний представник так званого неогумбольдтіанського напряму в зарубіжному мовознавстві. По Ст, мова — «середня ланка», що опосередковує вплив зовнішнього світу на «внутрішній духовний світ людини». Тому Ст, як і В. Гумбольдт, вважав, що мова — це прояв «національного духу». Ст намагається довести, що люди, що говорять на різних мовах, по-різному сприймають зовнішній світ.
Соч.: Die Stellung der Sprache im Aufbau der Gesamtkultur, [Bd] 1—2, Hdib., 1933-34; Von den Kräften der deutschen Sprache, [Bd] 1—2, 3 Aufl., Düsseldorf, 1962; Das Gesetz der Sprache als Grundlage des Sprachstudiums, Hdib., 1951.
Літ.: Гухман М. М., Лінгвістична теорія Л. Вайсгербера, в кн.: Питання теорії мови в сучасній зарубіжній лінгвістиці. М., 1961, с. 123—162.
