Вайнюнас Стасис Андряус (р. 2.4.1909, Рига), радянський композитор, піаніст, педагог, громадський діяч, народний артист Литовської РСР (1959). У 1933 закінчив Ризьку консерваторію по класу фортепіано, композиції в Я. Вітола, удосконалювався у Відні в Е. Зауера (фортепіано). Викладав фортепіано в Ризі, в Клайпеді і Шяуляйськом музичних училищах, в Каунаській консерваторії. З 1949 завідувач кафедрою фортепіано консерваторії в Вільнюсі (з 1953 професор). У 1954—62 голова правління Союзу радянських композиторів Литви.
Творчості Ст властиві оптимізм, яскравий національний колорит, барвиста інструментовка. Автор симфонії (1957), увертюри «За мир» (1963), 3 концертів для фортепіано з оркестром, рапсодії для двох фортепіано з оркестром, концерту для органу із струнним оркестром, для скрипки з оркестром, рапсодії для скрипки з оркестром на литовські теми (Державна премія СРСР, 1951), камерно-інструментальних творів, у тому числі квінтету (Державна премія Литовської РСР, 1967), пісень, хорів і ін. Гастролював як піаніст в країнах Європи і Америки. Лауреат міжнародного конкурсу піаністів у Відні (1933). Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Літ.: Гаудрімас Ю., Музична культура Радянської Литви, 1940—60, Л., 1961; Ясинськас До., Стасис Вайнюнас, Л., 1961; Žiuraitiene S., Vai-niuno koncertas fortepijonui su orkestru, Vilnius, 1957.
