Вагнер-Яурегг (Wagner-jauregg) Юліус (7.3.1857, Вельс, — 27.9.1940, Відень), австрійський психіатр. У 1880 закінчив медичний факультет Віденського університету. У 1889—93 професор кафедри невропатології і психіатрії університету в Граці; у 1893—1928 директор клініки і завідувач кафедрою невропатології і психіатрії медичного факультету Віденського університету. У 1887 зробив спроби лікування психозів щепленнями гарячкових захворювань (див. Піротерапія ). У 1917 з успіхом застосував щеплення малярії для лікування прогресивного паралічу . Надалі обгрунтував теоретичні положення піротерапії. Автор праць по інфекційних психозах, проблемах спадковості і судової психіатрії. Нобелівська премія (1927).
Соч.: Fieber- und Infektionstherapie. Ausgewähite Beiträge 1887—1935, W., 1936.
Літ.: Каннабіх Ю., Історія психіатрії, М., 1929; Рätzl О., Julius Wagner von Jauregg, «Wiener klinische Wochen-schrift», 1940, Jahrg. 53 № 40; «Wiener klinische Wochenschrift», 1957, Jahrg. 69 № 38—39.
