Вага, сила, з якою тіло, що покоїться в полі сил тяжіння, діє на підвіс або горизонтальну опору, що перешкоджає вільному падінню тіла. Чисельно Ст тіла Р дорівнює силі тяжіння, що діє на нього, тобто Р = mg, де m — маса тіла, g — прискорення вільного падіння (або прискорення сили тяжіння). Оскільки маса тіла — величина постійна (у звичайних умовах), а значення g змінюється на Землі з широтою і висотою над рівнем морить (відповідну формулу див.(дивися) в ст. Прискорення вільного падіння ) , те відповідно при цьому змінюється і В. тіла. Одночасне значення g, а з ним і В. залежать від прискорення, обумовленого обертанням Землі довкола своєї осі; з цієї причини Ст тіла на екваторі на менше, ніж на полюсі.
У малої області поблизу земної поверхні значення g можна рахувати постійним і В. тіла — пропорційним його масі, чим користуються для виміру маси тіл шляхом їх зважування на вагах важелів; при цьому значення g для зважуваного тіла і гирь вважається одним і тим же. Пружинні ваги вимірюють Ст тіла; для визначення з їх допомогою маси треба знати ще величину g в пункті зважування. Ст і маса є різними фізичними величинами які не можна ототожнювати; вони вимірюються в різних одиницях: вага — в одиницях сили ( н , кгс, тc і ін.), а маса — в одиницях маси ( кг , г , т і ін.).
На тіло, занурене в рідке або газоподібне середовище, діє, окрім сили тяжіння, архимедова сила (див. Архімеда закон ) , рівна вазі витисненого об'єму середовища. Тому наприклад, пружинні ваги показуватимуть в повітрі Ст менший, ніж у вакуумі; для вагів важелів відмінність в свідченнях залежатиме від відношення щільності гирь і зважуваного тіла.
Тіло, що покоїться в ліфті, який рухається вертикально з прискоренням w, діятиме на підлогу ліфта з силою F = m ( g ± w ) (знак плюс при русі вгору, мінус — вниз), що еквівалентно збільшенню Ст(перевантаження) або його зменшенню. При вільному падінні ліфта ( w = g ) настає невагомість ; такий же стан має місце для будь-якого тіла, рухомого вільно і поступально в полі тяжіння (ракета, супутник і ін.).
