Бірзе (справжнє прізвище — Берзінь) Мієрвалдіс Яновіч (р. 21.3.1921, Руїена), латиський радянський письменник. Під час німецько-фашистської окупації був в'язнем концтаборів (1941—45). Після перемоги над фашистською Німеччиною повернувся до Риги. Закінчив Латвійський університет в 1949; працював лікаркою. Антифашистська спрямованість творчості Б. яскраво виражена в повести «І під льодом річка тече» (1957; Державна премія Латвійської РСР, 1958), в збірках розповідей «Як народилася розповідь» (1961) і «Спогади, спогади...» (1968), а також в п'єсах «Те був не останній день» (1961) і «В корчмі “Чорний глухар”» (1965). Написав гумористичні розповіді (збірки «Нещасний собака», 1959; «Неправильний діагноз», 1962; «Випадково підслухані розмови», 1965), повість «Пісочний годинник» (1964). Твори Б. переведені на багато мов.
Соч.: Stāsti, Rīga, 1970: у русявий.(російський) пер.(переведення)— І під льодом річка тече, М., 1960; Як народилася розповідь, М., 1962; Норовистий утопленик, Рига, 1963; Пісочний годинник, М., 1966; У «Чорного глухаря», М., 1966.
