Біо — Савара закон — закон, що визначає напруженість магнітного поля, що створюється електричним струмом. Би.—С. з. був відкритий французькими ученими Ж. Б. Біо (J. Ст Biot) і Ф. Саваром (F. Savart) в 1820 і сформульований в загальному вигляді П. Лапласом (P. Laplace). Згідно з цим законом, малий відрізок провідника D l (см. мал.(малюнок) ), по якому тече струм силоміць I , створює в даній крапці простори М-коду що знаходиться на відстані r від відрізання Dl (Dl « r), магнітне поле напруженістю
Тут J — кут між напрямом струму у відрізку D l і радіусом-вектором r , проведеним від відрізання до точки спостереження М-коду , а до — коефіцієнт пропорційності, залежний від вибору системи одиниць. У системі СГС (Гауса) до = 1/с, де з = 3 · 10 10 см/сек — швидкість світла у вакуумі, в системі СІ до = 1/4p.
Напруженість магнітного поля DН перпендикулярна плоскості Р, D, що містить, l і r, і її напрям визначається правилом буравчика: якщо обертати рукоятку буравчика (з правою нарізкою) від D l до r, то поступальну ходу буравчика вкаже напрям D Н.
Повна напруженість магнітного поля Н , що створюється провідником із струмом в точці М-коду , дорівнює векторній сумі величин D Н , обумовлених всіма елементами D l провідника. Зокрема, напруженість Н магнітного поля на відстані d від довгого (багато більше d ) прямого дроту, по якому тече струм силоміць I , рівна; H = k2i/d; в центрі кругового контура (радіусу R ), деякому тече струм силоміць I , H = до ´2p I/r , а на його осі в крапці, віддаленій від плоскості контура на відстані d « R , H = до ´2p R 2 I/d 3 , на осі соленоїда з n витків H = до ´4p ni.
Би.—С. з. можна розглядати також як закон, що визначає магнітну індукцію DВ. У системі СГС для цього потрібне вираження для D Н помножити на магнітну проникність середовища m, а в системі СІ, крім того, — на магнітну проникність вакууму m 0 = 4p´10 -7 гн/м.
