Білюнас Йонас (3.3.1879, село Нюроняй, нині Аникшчяйський район Литовської РСР, — 8.12.1907, Закопане, Польща; прах Би. у 1953 перевезений в Аникшчяй), литовський письменник. Син селянина. Виключений з Дерптського університету за революційну діяльність. Був членом Соціал-демократичної партії Литви. У 1903 виїхав за кордон, вчився в Лейпцігу, Цюріху. Виступив у пресі в 1898. Би. перший в литовській літературі почав змальовувати робітників, зростання їх класової свідомості (розповіді «Без роботи», 1903, «Перший страйк», 1903). У розповідях «Світоч щастя» (1905), «По Німану» (1905), в повести «Сумна казка» (1907) писав про важке життя трудящих, про боротьбу з експлуататорами.
Соч.: Raštai, t. 1—2, Vilnius, 1954; Rinktiné, Kaunas, 1960; Apsakyrnai, Kaunas, 1967: у русявий.(російський) пер.(переведення)— Перший страйк. Розповіді, Вільнюс, 1952.
Літ.: Pranskus Ст, Lietuvin literatūros gretose, Vilnius, 1959; Lietuviu literatūros istorija, t. 2. Vilnius, 1958.
