Білоруська залізниця
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Білоруська залізниця

Білоруська залізниця, утворена в травні 1953. Управління в Мінську. Пролягає в основному по території БССР (понад 97%) і частково по території УРСР і Литовської РСР. Дорога граничить з Жовтневою залізницею (станції Алеща і Езеріще), з Прибалтійською залізницею (станції Бігосово, Гудогай, Пабраде, Поріччя і Стасилаї); з Московською залізницею (станції Закопитье, Заольша, Червоне, Сураж і Шестеровка); з Південно-західною залізницею (станції Новобеліцкая, Овруч і Тереховка) і Львівською залізницею (станції Вербка і Лунінец). На заході Б. ж. д.(залізниця) личить до державного кордону СРСР і граничить з польськими залізницями (станції Лососна, Берестовіца, Свіслочь, Високо-Літовськ і Брест). Експлуатаційна лінія Б. ж. д.(залізниця) у сучасних (1970) кордонах — 5400 км., або 4% від протяжності всієї мережі залізниць СРСР. Би. ж. д.(залізна дорога) пов'язує райони північного Заходу і Прибалтики з районами південного Заходу, Донбасу і Придніпров'я, а також забезпечує транспортні зв'язки СРСР з ПНР(Польська Народна Республіка) і ГДР(Німецька Демократична Республіка).

  Основні напрями Б. ж. д.(залізниця) — старі на мережі. Так, лінія Смоленськ — Мінськ — Брест закінчена будівництвом в 1871, лінія Гомель — Лунінец — Брест — в 1882—86; Вільнюс — Мінськ — Гомель — в 1873, Невель — Полоцк — Молодечно — Волковиськ — в 1906. За роки Радянської влади побудовані: Лепель — Орша — Крічев — Сураж, Шестеровка — Могильов — Осиповічи, Барановичі — Слуцк.

  В період Великої Вітчизняної війни 1941—45 і окупації БССР німецько-фашистськими загарбниками залізничне господарство республіки було зруйноване, проте вже до 1950 Би. ж. д.(залізниця) була в основному відновлена.

  В 1969 вантажообіг Би. ж. д.(залізниця) склав понад 46 млрд. т·км, або ок. 2% від мережевого. Більше половини вантажообігу Б. ж. д.(залізниця) освоєно тягою тепловоза. Б. ж. д.(залізниця) переважно транзитна. У загальному об'ємі вантажообігу транзит складає 56%, ввезення 22%, вивіз 7% і місцеве повідомлення 15%. У ввезенні переважають вугілля, метали, будматеріали, окремі види нафтопродуктів, продукція легкої і харчової промисловості, хлібні вантажі, у вивозі — в основному автомобілі, трактори, нефтегрузи, продукція сільського господарства. У місцевому повідомленні по залізницях переважно перевозять будівельні вантажі, торф, лісоматеріали, продукти сільського господарства. Вантажонапруженість Би. ж. д.(залізниця) відносно невелика — приблизно 7,8 млн. т . км./км., що удвічі менше среднесетевой, проте окремі ділянки залізниці (Тереховка — Гомель — Мінськ — Гудогай; Орша — Мінськ — Брест; Закопитье — Гомель — Брест і ін.) мають велику вантажонапруженість. Найбільш крупні пункти відправлення і прибуття вантажів: Полоцк, Брест, Вітебськ, Могильов, Калій, Лососна, Крічев.

  Би. ж. д.(залізниця) здійснює інтенсивні пасажирські перевезення як у внутрішньореспубліканському, так і в транзитному повідомленні між районами Прибалтики і північного Заходу з Південними і Південно-західними районами країни. У повідомленнях через Брест щорік збільшуються міжнародні пасажирські перевезення. Загальний пасажирообіг в 1969 склав 6,7 млрд. пас.(пасажирський) -км, або 2,6% від мережевого. У нім транзит складає 26%. Велику питому вагу займають приміські перевезення пасажирів (20%).

  Р. С. Райхер.

Білоруська залізниця схема.