Бюро ЦК РКП (б), обласні (краєві) повноважні представництва ЦК партії на місцях, що призначалися Центральним комітетом для керівництва окремими групами губернських партійних організацій і для координації діяльності обласних радянських і господарських органів [під час створення обласних бюро ЦК РКП (б) основною одиницею адміністративного ділення країни були губернії]. Утворення обласних бюро ЦК почалося вже в 1917—18. Необхідність у організації обласних бюро ЦК була викликана слабкістю партійних організацій у віддалених районах країни, недоліком дослідних партійних керівників на місцях, розладом засобів зв'язку, що утрудняв керівництво ЦК РКП (б) діяльністю партійних організацій у віддалених районах. 9-й з'їзд РКП (б) (березень — квітень 1920) в резолюції «З організаційного питання» вказав: «Там, де будуть створені обласні хозбюро, ЦК може утворити обласне партійне бюро з ЦК для посилення і об'єднання партійної роботи в даному господарському районі» («КПРС в резолюціях...», 7 видавництво, ч. 1, 1953, с. 500—01).
Було створене 8 обласних бюро ЦК: Сибірське, Кавказьке (у 1921 розділено на два бюро: Південно-східне і Кавказьке), Уральське, Туркестан (у 1922 перетворене в Середньоазіатське), Далекосхідне в 1920, Північно-західне в 1921 і Киргизьке (Казахське) в 1922. Вони об'єднували під своїм керівництвом близько половини всіх губернських партійних організацій країни. «Положення про обласні бюро» вказувало, що бюро ЦК «... є лише повноважним представництвом ЦК, відповідальним перед ним за постановку роботи в області, строго обмежуючись в своїй повсякденній політичній і організаційній роботі постановами всеросійських партійних з'їздів і конференцій, а також розпорядженнями і циркулярами ЦК» [«Вісті ЦК РКП (б)», 1921, жовтень № 33, с. 22]. У обласних бюро в різний час працювали: А. Е. Бадаєв, А. С. Бубнов, До. Е. Ворошилов, Ф. І. Голощекин, С. М. Корів, Н. П. Комарів, С. Ст Косиор, Н. А. Кубяк, Ст Ст Куйбишев, С. С. Лобов, А. І. Мікоян, Р. До. Орджонікідзе, Я. Е. Рудзутак, Д. Е. Сулімов, Ю. П. Фігатнер, М. Ст Фрунзе, І. І. Ходоровський, Би. 3. Шумяцкий і багато ін. У 1921—23 в Уральському бюро ЦК працював один із засновників комуністичної партії Угорщини — Бела Кун.
Бюро ЦК керували всіма сторонами господарської політичної і ідеологічної роботи на місцях, проводили лінію партії з врахуванням особливостей своїх районів. Бюро регулярно проводили обласні партійні конференції, наради секретарів і завідувачок відділами губкомов, заслуховували на своїх засіданнях доповіді підзвітних їм губернських організацій; члени бюро ЦК систематично перевіряли роботу губкомов і інструктували їх. Бюро ЦК зіграли велику роль в підвищенні рівня партійної роботи, в зміцненні господарського і радянського апарату на місцях. У міру вирішення цих завдань бюро ЦК замінювалися виборними обласними або краєвими комітетами: у лютому 1922 був вибраний Закавказький краєвий комітет, в грудні 1923 — Уральський обл. комітет, в травні 1924 — Сибірський і Південно-східний крайкоми, в лютому 1925 припинило своє існування Киргизьке бюро ЦК, в листопаді 1925 — Далекосхідне, в листопаді 1927 — Північно-західне і в 1934 — Середньоазіатське.
Літ.: Історія КПРС, т. 3, кн. 1, М., 1967, с. 18; кн. 2, М., 1968, с. 67, 141: Петухова Н. Е., Створення обласних бюро ЦК РКП (б) і деякі сторони їх діяльності (1920—1922), «Питання історії КПРС», 1965 № 4, с. 74—81.
