Бюджетні резерви, фонди, що утворюються в державному бюджеті для безперебійного фінансування передбачених заходів і фінансового забезпечення знов виникаючих витрат невідкладного характеру.
В капіталістичних країнах Би. р. використовуються переважно. як джерело додаткових витрат на мілітаризацію економіки і проведення заходів щодо втручання держав в економіку в інтересах монополій. Розмір намічаних Би. р. при затвердженні бюджету залежить від співвідношення його доходів і витрат. В. І. Ленін в статті «З приводу державного розпису» (1902) викрив «офіційне фінансове фокуснічество», до якого незрідка удаються буржуазні уряди, щоб використовувати «вільну готівку» державного казначейства для створення видимості фінансового благополуччя і заховання дефіцитності капіталістичного бюджету.
В СРСР і ін. соціалістичних країнах Би. р. призначаються для наступних витрат: 1) відшкодування збитку, заподіяного державному майну в результаті стихійних лих, а також фінансування ін. витрат, обумовлених непередбаченими обставинами (у цій частині Б. р. виступають як одна з форм страхового фонду); 2) покриття додаткових невідкладних витрат, що виявляються в ході виконання народно-господарського плану і бюджету; 3) усунення тимчасових кас розривів із-за неспівпадання термінів вступу доходів бюджету і витрачання засобів.
Би. р. в соціалістичних державах грають велику роль в підтримці пропорційності суспільного відтворення і в забезпеченні його безперервності. Б. р. використовуються також для подолання часткових диспропорцій, які виникають в ході виконання народно-господарського плану і бюджету.
В постанові Об'єднаного пленуму ЦК і ЦКК(Центральна контрольна комісія) ВКП (б) (жовтень 1927) наголошувалося, що при постійному зростанні бюджету «... необхідне утворення значних бюджетних резервів, які забезпечили б досить вільне маневрування як усередині країни, так і на зовнішньому ринку» («КПРС в резолюціях...», 7 видавництво, ч. 2, 1954, с. 407). У сучасних умовах, коли об'єм доходів державного бюджету досяг 144,9 млрд. крб. (план 1970) і складає більше половини національного доходу, значення Б. р. зростає. У СРСР БИ. р. виступають в 3 основних формах: резервні фонди Ради Міністрів СРСР і Рад Міністрів союзних республік; перевищення доходів над витратами бюджету; оборотна касова готівка по республіканських і місцевих бюджетах. У ряді союзних республік (РРФСР, УРСР, БССР, Грузинською РСР і Азербайджанською РСР) передбачається, крім того, утворення резервних фондів Рад Міністрів автономних республік і фондів непередбачених витрат виконкомів краєвих, обласних і міських (у містах республіканського значення) Рад депутатів трудящих. Розміри резервних фондів визначають Ради Міністрів при затвердженні бюджетів, а витрачання засобів виробляється на основі спеціальних урядових постанов.
Перевищення доходів над витратами бюджету обумовлене міцною прибутковою базою бюджету (що спирається на безперервно зростаючі накопичення соціалістичного господарства) і продуктивним характером його витрат. Суми перевищення прямують в основному на посилення кредитних ресурсів Держбанку і Будбанку СРСР і на фінансування частини бюджетних витрат. Оборотна касова готівка — це грошові кошти, що резервуються в республіканських і місцевих бюджетах для покриття тимчасових касових розривів, що виникають в ході виконання бюджету. Сума оборотної каси готівці визначається при затвердженні бюджету, з врахуванням накопичених вільних засобів на початок планованого року. Середній залишок оборотної касової готівки в кінці 60-х рр. склав 2,5% до загального об'єму бюджетів союзних республік.
Для забезпечення своєчасної виплати зарплати вчителям сільських шкіл, медичним працівникам і фахівцям сільського господарства за рішенням Рад Міністрів деяких союзних республік в районних бюджетах створюються цільові Б. р. за рахунок оборотної касової готівки у розмірі місячного фонду зарплати вчителів сільських шкіл (включаючи школи, що знаходяться в районних сільських центрах) і двотижневого фонду зарплати мед.(медичний) працівників і фахівців сільського господарства. Запозичені протягом року засоби з оборотної касової готівки і цільових Би. р. мають бути повністю відновлені до затвердженого розміру за рахунок чергових вступів відповідного бюджету. У міру зміцнення прибуткової бази місцевих бюджетів і особливо районних бюджетів цільові Б. р. втрачають своє значення.
Літ.: Закон про бюджетні права Союзу РСР і союзних республік, М., 1960; Фінансування освіти, науки і культури, М., 1965, с. 101—03.
