Бурі лісові грунти, лісові буроземи, грунти, що утворилися під широколіста, змішаними або рідше хвойними лісами в умовах помірний теплого вологого клімату на різних по генезису і механічному складу грунтоутворюючих породах. Зазвичай відрізняються бурим забарвленням, грудкуватим і ореховатой структурою. У профілі Б. л. п. виділяють: горизонт лісової підстилки А про потужністю 2—5 см , гумусовий горизонт A 1 — 15—20, інколи до 30 см , нижче горизонт максимального оглініванія В — від 15 до 40 см . Найбільша кількість гумусу міститься в гумусовому горизонті (6—10%). Кислотність і міра насиченості підставами Б. л. п. залежать від географічного положення; кисліша реакція цих грунтів спостерігається в південних районах. Би. л. п. підрозділяють на типових (насичені підставами, ненасичені підставами, залишково карбонатні); оподзоленниє; глєєвиє (поверхностноглєєвиє, псевдопідзолисті). Б. л. п. поширені в західній і центральній частинах Європи, в північно-східних районах США, Китаї, Кореї. У Радянському Союзі — в Карпатах, Криму, на Кавказі і півдні Д. Восток(Далекий Схід) а. На Б. л. п. вирощують високі урожаї тютюну, винограду, сподіваючись і др.; велику цінність представляють і для лісового господарства.
