Бурбони (франц. Bourbons, ісп.(іспанський) Borbones, італ.(італійський) Borboni), королівська династія у Франції в 1589—1792, 1814—15, 1815—30, в Іспанії в 1700—1808, 1814—68, 1874—1931, в Королівстві обидві Сицилій (або Неаполітанському) в 1735—1805, 1814—60; династія герцогів Парми і Пьяченци в 1748—1802, 1847—1859.
Перший представник династії Генріх IV (правив в 1589—1610) проводив політику зміцнення французького абсолютизму, продовжену його наступником Людовиком XIII (правив в 1610—43). Період правління Людовіка XIV (1643—1715) характеризується найвищим розквітом абсолютизму. При Людовіке XV (1715—1774) з'являються ознаки кризи абсолютизму. У 1792 під час Великої французької революції Б. у Франції були позбавлені влади, і в 1793 Людовик XVI страчений. Реставрація 1814—30 воскресила династію Б. в особі Людовіка XVIII (1814—15, 1815—24) і Карла X (1824—30). Після Липневої революції 1830 на французький престол вступив Луї Філіпп (1830—1848) — представник молодшої, Орлеанської гілки Б., яка була повалена Революцією 1848.
Внук Людовіка XIV Пилип під ім'ям Філіппа V (1700—24, 1724—46) поклав початок іспанської гілки Б., що займала престол до 1931, коли в результаті революції в Іспанії була проголошена республіка. Синова Філіппа V, що отримали у володіння Неаполітанське королівство (1735) і герцогство Парму і Пьяченцу (1748), заснували неаполітанську і пармськую гілці Б. Представітелі пармських і неаполітанських Би. позбулися престолу в 1859—60, в ході революційного процесу возз'єднання Італії.
