Бунчук (тюрк.), 1) держак (до 2,5 м-код ) з кулею або вістрям на верхньому кінці, пасмами з кінського волосся і 2 срібними кистями. Запозичений Польщею з Туреччини, де (під назвою «Тугий кугат») був знаком влади і сану паші. Був козачою військовою регалією, знаком влади отамана або гетьмана (на Україні і в Польщі). Вперше подарований польським королем в 1576 разом з булавою і прапором Запорізькому війську. У 18 ст разом з іншими регаліями (клейнодами) скаржився урядом. 2) Прикраса або шумовий інструмент в крупних військових оркестрах.
