Булвер-Літтон Едуард Джордж
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Булвер-Літтон Едуард Джордж

Булвер-Літтон (Bulwer-lytton) Едуард Джордж (25.5.1803, Лондон, — 18.1.1873, Торки), англійський письменник. Народився в аристократичній сім'ї. Видний діяч Ліберальною, потім Консервативною партій. У ранніх романах помітний вплив не лише романтизму, але і просвітницької прози 18 в.: «Пелем» (1828, в російському переведенні — «Пельгам», 1859), «Поль Кліффорд» (1830), «Юджін Арам» (1832, в російському переведенні — «Євгеній Арам», 1860). Романтичні тенденції сильні в циклі історичних романів: «Останні дні Помпеї» (1834, російське переведення 1842), «Рієнци, останній з римських трибунів» (1835, російське переведення 1860), «Останній барон» (1843, російське переведення 1861), «Гарольд, останній з саксонців» (1848, російське переведення 1899) і ін. У романах «Кекстони» (1849, російське переведення 1850), «Мій роман» (1851—52, російське переведення 1853) Би.-Л. слід реалістичній манері Ч. Діккенса і В. Теккерея. Романтичні і реалістичні межі переплітаються в кращому з романів Би.-Л. — «Кенельм Чиллінглі» (1873, російське переведення 1873), герой якого знаходиться в гострому конфлікті з буржуазним світом. Би.-Л. — автор романа «Парижани» (1873, російське переведення 1874) і фантастичного романа «Грядуща раса» (1871, в російському переведенні — «Майбутня порода людей», 1873). Серед п'єс найбільш відомі історичні драми «Герцогиня де ля Вальер» (1836) і «Рішельє» (1839), мелодрами «Леді з Ліона» (1838, російське переведення 1888) і «Гроші» (1840).

  Соч.: The. novels and romances, v. 1—40, [Boston], 1896—98: The poetical and dramatic works, v. 1—5, L., 1852—54: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Кенельм Чиллінглі, М., 1932; Пелем, або Пригоди джентльмена, М., 1958: П'єси, М., 1960.

  Літ.: Історія англійської літератури, т. 2, ст 2, М., 1955, с. 38; Lytton V. A. G. R., Bulwer-lytton, L., 1948.