Булгаков Михайло Опанасович [3(15) .5.1891, Київ, — 10.3.1940, Москва], російський радянський письменник. Народився в сім'ї викладача Київської духовної академії. Закінчив медичний факультет Київського університету (1916), був земською лікаркою в Смоленській губернії. У 1919 почав професійно займатися літературою. У 1922—26 співробітничав в газеті «Гудок» . Перша збірка сатиричних розповідей Би. «Дьяволіада» (1925) викликав спори у пресі. Публікація романа «Біла гвардія» (1925—27) залишилася незавершеною. По мотивах цього романа написана п'єса «Дні Турбіних» (постановка МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького), 1926). У цих творах, як і в п'єсі «Біг» (1926—28, поставлений 1957), збережений перелом в настроях старої російської інтелігенції, розвінчана ідея «білого» руху, показана безплідність дороги в еміграцію. У комедіях «Зойкина квартира» (постановка Театру ім. Євгенія Вахтангова, 1926) і «Багровий острів» (постановка Камерного театру, 1928) Би. висміює побут і вдачі неп(нова економічна політика) манськой середовища, пародіює звичаї замкнутого театрального маленького світу.
Літературна критика кінця 20-х рр. різко негативно оцінювала творчість Б.; його твору не друкувалися, п'єси були зняті з сцени. З початку 30-х рр. Би. працював режисером-асистентом МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького), інсценував «Мертві душі» Н. В. Гоголя (1932). У історичних драмах «Кабала святенників» («Мольер», 1930—36, постановка 1943) і «Останні дні» («Пушкін», 1934—35, постановка 1943), в біографічній повісті «Життя пана де Мольера» (1932—33, опублікована 1962) Би. показує несумісність справжнього мистецтва з деспотизмом монархії. Незавершений «Театральний роман» («Записки небіжчика», 1936—37, опублікований 1965) сполучає в собі межі ліричної сповіді і сатири. З початку 30-х рр. і до кінця життя Б. працював над романом «Майстер і Маргарита» (опублікований 1966—67). Поєднуючи три плани дії: історіко-легендарній (древня Іудея), сучасно-побутовий (Москва 30-х рр.) і містіко-фантастічній, він створив своєрідну форму філософського романа, де поставлені «вічні» проблеми добра і зла, помилковій і дійсній моральності. Б. — драматург і оповідач — володів вигостреною майстерністю реалістичної техніки, сатири, гнучкої, живої мови і стрімкого сюжету.
Соч.: Ізбр. проза. [Вступ. ст. Ст Лакшина], М., 1966; Драми і комедії. [Вступ. ст. Ст Каверіна], М., 1965; Майстер і Маргарита, «Москва», 1966 № 11; 1967 № 1; Автобіографія, в кн.: Радянські письменники. Автобіографії, т. 3, М., 1966.
Літ.: Смирнова Ст, Михайло Булгаков-драматург, в її кн.: Сучасний портрет, М., 1964; Лурье Я. і Серман І., Від «Білої гвардії» до «Днів Турбіних», «Російська література», 1965 №2; Ермолінський С., Про Михайла Булгакове. Глава з книги спогадів, «Театр», 1966 № 9; Лакшин Ст, Роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита», «Новий світ», 1968 №6; Ськоріно Л., Обличчя без карнавальних масок, «Питання літератури», 1968 № 6; Винограду І., Заповіт майстра, там же; Ськоріно Л., Відповідь опонентові, там же; Палієвський П., Остання книга М. Булгакова, «Наш сучасник», 1969 № 3.
