Буків Еміліан Нестеровіч [р. 26.7(8.8) .1909, Нова Килія на Ю. Бесарабія], молдавський радянський письменник. Член КПРС з 1950. Вчився на літературно-філософському факультеті Бухарестського університету (1931—36). Як член Союзу комуністичної молоді Румунії брав участь в підпільній революційній роботі. Співробітничав в прогресивних румунських журналах. Збірки віршів «Праця кипить» (1932), «Мова сонця» (1937), «Китай» (1938) містять гостру критику буржуазного суспільства, пройняті пафосом революційної боротьби. Після освіти в 1940 Молдавській РСР Би. оспівував соціалістичну Батьківщину, показував перетворення в житті молдавського народу: збірки віршів «Я бачу тебе, Молдавія» (1942), «Весна на Дністрі» (1944), «Країна моя» (1947), «Зростають поверхи» (1952), «Вірші» (1954), роман у віршах «Місто Реут» (1956, російське переведення 1958) і ін. Популярністю користується казка у віршах «Андрієш». Автор п'єси «Дунай — неспокійні води» (1956, поставлена під назвою «Вируючий Дунай», 1957), збірка розповідей «Іскри серця» (1965), поеми «Пісня молодості» (1969), романа «Магістраль» (1969). За збірку віршів і поем «День справжній, день грядущий» Би. удостоєний Державної премії Молдавської РСР (1966). Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Опері алесе, Кишинеу, 1954; Поєзій, Кишинеу, 1958; Зіле де азь, зіле де мине, Кишинеу, 1965; Версурь, Кишинеу, 1966; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші і поеми, М., 1955; Ізбр. вірші і поеми, М., 1960.