Буквені музичні теми, теми музичних творів, основне мелодійне ядро яких утворене із звуків, в буквеному (деколи і складовому) позначенні складових певне слово — прізвище, ім'я (найчастіше самого композитора), назва місцевості і тому подібне — або що входять в таке слово поряд з ін. буквами. Багато композиторів клали в основу тим музичну розшифровку прізвища Bach (те, що послідувало звуків сі-бемоль, ля, до і сі) — сам І. С. Бах (у «Мистецтві фуги»), Р. Шуман (6 фуг для органу або фортепіано), Ф. Ліст (фантазія і фуга для органу), Н. А. Рімський-корсаков (фуга з написаних колективно «Парафраза» для фортепіано в чотири руки, 6 варіацій для фортепіано) і ін. У основі теми варіацій для фортепіано з оркестром. 1 Р. Шумана, що часто використав Би. м. т., — музична розшифровка прізвища знайомої композитора — Abegg; його «Карнавал» для фортепіано визначений композитором як «маленькі сцени на чотири ноти» S (= es), з, h, а; у ін. комбінаціях букви ці утворюють назву міста Asch. ДО Б. м. т. зверталися також І. Брамс, М. Равель, Ст д''Енді і ін. зарубіжні композитори. З російських композиторів їх багато разів використовував А. К. Глазунов [ряд вигадувань на музичну розшифровку слова «S (es) а s (es) cha» — «Саша», імені композитора]. Струнний квартет на слово Ве = la = f (прізвище російського музичного діяча М. П. Беляєва), де поєднуються буквене і складове позначення звуків, написали Н. А. Римських корсаків, А. До. Лядов, А. П. Бородін і А. До. Глазунов. У 10-ій симфонії Д. Д. Шостаковіча використана музична розшифровка його ініціалів Д. Ш. (DS [es] CH); пасакалію на ці ж ініціали створив англійський композитор Р. Стівенсон.
