Бузина
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бузина

Бузина (Sambucus), рід рослин сімейства жимолостевих. Чагарники або невеликі дерева, рідше багатолітні трави. Близько 40 видів в помірній і субтропічній областях обох півкуль. У СРСР 11 видів; найбільш поширено 3 види. Б. чорна (S. nigra) — високий чагарник або невелике дерево з кремово-білими дрібними квітками в плоскій зонтиковидній мітелці, з фіолетово-чорними плодами (ягодовіднимі кістянками); зустрічається серед підліска в Європейській частині СРСР (у тому числі в Криму) і на Кавказі; квітки і плоди Б. придатні для забарвлення вин і додання ним мускатного смаку; розлучається як декоративна рослина. Б. кистьова, або червона, звичайна (S. гасемоsa) — сильно гіллястий чагарник або невелике деревце; беловато- або зеленувато-жовті квітки зібрані в щільне, яйцевидної або конічної форми суцвіття; плоди яскраво-червоні; дикоросла Б. зустрічається в підліску хвойних і змішаних лісів в Західній Україні, здичавіла Б. — в Прибалтиці, в деяких областях середньої смуги Європейської частини СРСР, а також в Предкавказье; розлучається як декоративна рослина. Б. трав'яниста, або бузник (S. ebulus) — багатолітня трав'яниста рослина, висотою 0,5—1,5 м-коду , з неприємним запахом; зустрічається в смузі широколистяних лісів і в лісостепі, в горах — до середнього поясу: на Україні і деяких областях середньої смуги Росії, на Кавказі — всюди, в Середній Азії — у горах Копетдага. Настій або чай з квіток Би. чорною і Б. трав'янистою застосовують як потогінний, сечогінний і терпкий засіб; настій використовується також для полоскань і припарок.

  Літ.: Атлас лікарських рослин СРСР, М., 1962.

   М. Е. Цегельників.

Бузина чорна: а — гілка квітучої рослини; б — плоди.