Буденновськая порода коней, вітчизняна порода верхових коней, виведена в 1921—48 в кінних заводах ім. С. М. Буденного і Першої Кінної армії в Ростовської області Б. п. з'єднала в собі кращі якості донською і чистокровною верховою порід. Буденновськие коня великі, гармонійно складені, золотисто-рудою, рідше за буру і гніду масть. Середні промери (у см ) жеребців: висота в загривку 162,2; коса довжина тулуба 163,5; обхват грудей 186,0; обхват пясті 20,5; кобил відповідно: 161,8; 163,3; 189,4; 20,0. Середня жива маса жеребців 550 кг , кобил 500 кг . Використовуються коні в роботі під сідлом, в збруї на легких транспортних роботах і в кінному спорті. Відрізняються високою працездатністю і витривалістю. По жвавості в скачках перевершують всі ін. вітчизняні породи. Свої коштовні якості Б. п. стійко передає по спадку.
Би. п. розводять в кінних заводах і радгоспах Ростовської області. Жеребців використовують як покращувачів на конярських фермах Ростовської області, Краснодарського і Ставропольського країв, Казахської РСР, Української РСР, Молдавської РСР, Узбецької РСР і Киргизької РСР. На 1 січня 1969 в СРСР налічувалося 84,2 тис. коней буденновськой породи.
Літ.: Будьонний С. М., Про племінну роботу в конярі і коннозаводстве, М., 1949; Хитенков Р. Р., Стан буденновськой породи коней і напрям подальшої племінної роботи з нею, в кн.: Племінна робота з породами коней, М., 1958.
