Буджакськие татари, ногайці, тюркоязичний народ, що населяв в 16—18 вв.(століття) степи Південно-східної Бесарабії (Буджак) після поступки ним цих степів в 1569 турецьким султаном Сулейманом II. Назва своє Б. т. отримали на Україні і в Подолії, на яких здійснювали набіги. З приєднанням в 1791 Буджака до Росії набіги припинилися.
