Бубеннов Михайло Семенович [р. 8(21) .11.1909, с. Друге Поломошново, нині Алтайського краю], російський радянський письменник. Член КПРС з 1951. Друкується з 1927. Автор повістей «Гримлячий рік» (1932), «Безсмертя» (1940), збірки розповідей «В повені» (1940). Найбільш популярний твір — роман «Біла береза» (книга 1—1947; Державна премія СРСР, 1948; книга 2—1952). В центрі романа — образ рядового солдата, процес його етичного змужніння у важкі дні боїв в початковий період Великої Вітчизняної війни. Роман «Орлиний степ» (1959) — про завойовників цілини; герой книги — сильна, вольова людина, ватажок молоді. Роман «Стремніна» (1970) — про молодих будівельників, ентузіастів освоєння Сибіру. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Літ.: Калустова Н., М. С. Бубеннов, Баку, 1956; Войтінськая О., Люди Орлиного степу, «Література і життя», 1959, 13 дек.(грудень); Сурвілло Ст, На дорогах романтики, «Новий світ», 1960 № 7; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 1, Л., 1959.
