Брюнетьер (Brunetiére) Фердинанд (19.7.1849, Тулон, — 9.12.1906, Париж), французький критик, історик і теоретик літератури. Прибічник монархії і католицизму. Услід за І. Теном намагався перенести на історію літератури методи природних наук, зокрема теорію Ч. Дарвіна («Еволюція жанрів в історії літератури», 1890, і ін.). Пізніше, в 90-і рр., Би. перейшов на відверто ідеалістичні позиції, пояснюючи літературний процес впливом одного твору на інше і убачаючи в художніх устремліннях творчої особи головну причину зміни літературних напрямів і естетичних смаків: «Керівництво по історії французької літератури» (1898), «Історія французької літератури класичного періоду» (т. 1—2, 1904—12). Залицяльник французького класицизму 17 ст, Би. розглядав подальші літературні течії (натуралізм і ін.) як явища художнього занепаду.
Соч.: Etudes critiques sur l''histoire de la littérature française, v. 1—9, P., 1880—1925; Questions de critique, 2 ed.. P., 1889; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Відмітний характер французької літератури, Одеса, 1893; Європейська література XIX ст, М., 1900.
Літ.: Арсеньев До. До., Нова французька критика, «Вісник Європи», 1887 № 6; Історія французької літератури, т. 3, М., 1959; Сurtius Е. R., F. Brunetiére..., Stras., 1914.
