Броневський (Broniewski) Владислав (17.12.1897, Плоцк, — 10.2.1962, Варшава), польський поет. Учасник 1-ої світової війни. У 1921—24 вивчав філософію у Варшавському університеті. Перша збірка віршів — «Вітряні млини» (1925). У 1925 видав спільно с В. Вандурським і С. Р. Станде програмний поетичний бюлетень «Три залпи». У основі творчості Б. 20—30-х рр. лежать ідеї революційної боротьби, пролетарського інтернаціоналізму, антифашизму: «Дими над містом» (1926), поема «Паризька Комуна» (1929, конфіскована цензурою), «Печаль і пісня» (1932), «Останній крик» (1939). У творчості Б., одного з найбільших представників соціалістичної поезії, нерозривні ліричний щоденник і історія боротьби польського народу за соціалізм. У 1939 емігрував в СРСР; у 1942—45 жив в Іраку і Палестині, видав збірки патріотичної і інтимної лірики: «Прилучитися багнети!» (1943), «Дерево відчаю» (1945). Творчість Би. після повернення до народної Польщі в 1946 було всіляке: публіцистична лірика, пройнята ідеями соціалістичного будівництва, рефлективна і пейзажна лірика, що містить роздуму над долями Польщі, інтимна поезія. Автор збірок «Надія» (1951), «Анка» (1956), циклу «Нові вірші» (1957—62), поем «Мазовія» (1951) і «Вісла» (1953). Би. — перекладач творів російських класиків і радянських письменників. Державна премія (1950 і 1955).
Соч.: Wiersze i poematy, 5 wyd., Warsz., 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Вибране, М., 1961; Вірші, М., 1968.
Літ.: Хорев Ст А., Ст Броневський, М., 1965; Піотровськая А., Лірична сповідь століття, в збірці: Поезія соціалізму, М., 1969; Matuszewski R., Про poezji Wl. Broniewskiego, Warsz., 1955; Wtadystaw Broniewski. Wstęp, wybor materiatow i przypisy F. Lichodziejewska, Warsz., 1966; Wladyslaw Broniewski. Praca zbiorowa Warsz., 1967.
