Бреше
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бреше

Бреше, Брешиа (Brescia), місто в Північній Італії, в Ломбардії, розташоване в передгір'ях Альп, на р. Гарца. Адміністративний центр провінції Бреше. 204,4 тис. жителів (1969). Транспортний вузол. Металургія, авто- і авіабудування, сільськогосподарське і текстильне машинобудування, електротехнічне і радіоелектронне виробництво. Військова, хімічна, шкіряна, харчова промисловість. Академія літератури і мистецтва. Б. в давнину — поселення кельтського племені ценоманов (Бріксия, Brixia). У 1 ст до н.е.(наша ера) Б. стала римською колонією; при лангобардах центр один з герцогств (дуката). В результаті тривалої боротьби городян з сеньйором (єпископом) Би. у 12 ст придбала права міської комуни. У складі Ломбардної ліги в 12—13 вв.(століття) вела війни з імператорами «Священної Римській імперії». У 2-ій половині 13 ст в Би. встановилася синьорія. У 1426—1797 знаходилася під владою Венеції, але користувалася широкою автономією. За рішенням Віденського конгресу 1814—15 Би. разом з Ломбардо-венеціанською областю відійшла до Австрії, проти владицтва якої неодноразово повставала. Особливо героїчною була боротьба Б. в період Революції 1848—49. З 1859 у складі італійської держави. Б. зберегла межі давньоримського планування і залишки римських суспільних споруд. Архітектурні пам'ятники: ратуша (11—13 вв.(століття)), собор (Дуомо Веккьо, 11—15 вв.(століття)), ренесансні і барочні палаци і церкви. Музеї: давньоримською; християнської епохи (у церкві Сан-Сальваторе — 8 ст); естественноїсторічеський; картинна галерея. Б. — центр альпінізму і гірського туризму в Альпах.