Бреховських Леонід Максимович [р. 23.4(6.5) .1917, село Стрункино Архангельської губернії], радянський фізик, академік АН(Академія наук) СРСР (1968; член-кореспондент 1953), академік-секретар Відділення океанології, фізики атмосфери і географії АН(Академія наук) СРСР (з 1969). Член КПРС з 1950. У 1939 закінчив Пермський університет. Професор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1953). Директор Акустичного інституту (1954—64), з 1964 завідувач відділом. Ранні роботи присвячені розсіянню рентгенівських променів в кристалах і рідинах. З 1942 працював в області акустики і теорії поширення хвиль. Теоретично досліджував поширення звукових і електромагнітних хвиль в неоднорідних середовищах. Розвинув теорію хвилевих полів точкових джерел в не-однорідних середовищах, зокрема дав повну теорію т.з. бічних, або головних, хвиль, що грають важливу роль в сейсморозвідці. Б. відкрив наддалеке поширення звуку в морі (спільно с Л. Д. Розенбергом, 1946). Державна премія СРСР (1951). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
