Брентано (Brentano) Луйо (18.12.1844, Ашаффенбург, — 9.9.1931), німецький економіст, один з представників катедер-соціалізму . З 1871 професор в Бреславле, Страсбурзі, Відні, Лейпцігу, з 1891 в Мюнхені. Багаточисельні дослідження присвячені питанням робочого руху, економічній і соціальній політиці і економічній історії. Б. проповідував відмову від класової боротьби і можливість вирішення соціальних протиріч шляхом організації профспілок реформістів і фабричного законодавства. В.І. Ленін характеризував погляди Б. як социал-лібералізм, злегка підфарбований в марксизм (див. Повне зібрання творів, 5 видання, т. 21, с. 301). Останніми роками життя Б. — відкритий апологет імперіалізму.
Соч.: Die Arbeitergilden der Gegenwart, Bd 1—2, Lpz., 1871—72; Die Arbeiterversicherung..., Lpz., 1879; Agrarpolitik Stuttg., 1897; Versuch einer Theorie der Bedürfnisse, Münch., 1908; Die Anfänge des modernen Kapitalismus, Münch., 1916; Konkrete Grundbedingungen der Volkswirtschaft, Lpz., 1924; Eine Geschichte der wirtschaftlichen Entwicklung Englands, Bd 1-3, Jena, 1927-28.
Літ.: Енгельс Ф., Брентано contra Маркс, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 22; його ж. Передмова до четвертого видання, там же, т. 23, с. 35-40.
