Бремен (Bremen), місто, крупний річковий і морський порт у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), на р. Везер, в 133 км. від впадання річки в Північне море. Адміністративно, разом з м. Бремерхафен, що виконує для Б. функції аванпорту (для пасажирських і крупних вантажних судів), утворює землю Б. Площадь 404 км. 2 . У межах землі населення 755,4 тис. чіл. (1969), у тому числі у власне місті Б. 606 тис. жителів.
Основна роль в економіці міста і землі Б. належить промисловості, транспорту, торгівлі і банківсько-страховій справі. У промисловості зайняте 41,1% економічно активного населення, на транспорті, в торгівлі і банківській сфері — 30,9%, в рибальстві і сільському господарстві — близько 1% (1969).
Місто Б. — крупний транспортний вузол міжнародного значення, вузол 6 же.-д.(железнодорожний) променів, 3 автостради в Би. — аеропорт. У післявоєнний період істотно покращали зв'язки Б. з ін. районами країни (каналізований середній Везер; електрифіковані залізниці на Ганновер і далі в південній частина ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), на Рур, Гамбург, Бремерхафен; побудовані автостради на Ганновер і Оснабрюк). Морський порт Би. по розмірах вантажообігу (понад 14 млн. т , а разом з Бремерхафеном 20,5 млн. т в 1969) займає 3-е місце в країні після Гамбурга і Вільгельмсхафена. Через Би. ввозять бавовну, шерсть, джут, тютюн, каву, зерно, фрукти, лісоматеріали, нафту, руди; вивозять промислові вироби, вугілля, кокс, калійні солі. Частина вантажообігу — транзитні вантажі Австрії і Швейцарії.
Основні галузі промисловості пов'язані з портовими і зовнішньоторговельними функціями Б. У Б. зосереджено потужностей суднобудування країни (верфі «Бремер Вулькан», «АГ Везер»); 2 авіаційних заводу («Ферайнігте флюгтехніше верке»), крупний завод чорній металургії з повним циклом («Клекнерверке»), 2 нафтопереробних заводу; підприємства автомобільної промисловості (виробництво вантажівок), загального машинобудування, електротехнічної, текстильної (шерстяною, джутовою), харчової (борошномельною, рісообрабативающей, кофеобрабативающей, чайній і ін.) промисловості. Б. — крупний центр оптової торгівлі бавовною (бавовняна біржа), тютюном (тютюнова біржа), шерстю, джутом, зерном, кавою. У Б. є спеціальні учбові заклади, у тому числі будівельна і інженерна школа, школа мореплавання.
О. Ст Вітковський.
Би. згадується вперше в кінці 8 ст Бременське архієпископство було головним центром тієї, що німецько-католицької християнізує на С. Європи; у 13 ст воно було головним організатором хрестового походу проти штедінгов . З 13 ст Би. — один з ведучих член Ганзи . У 1646 отримав права вольного імперського міста. Після Тридцятирічної війни 1618—48 архієпископство Б. (перетворене на герцогство) відійшло до Швеції, в 1715 — до Ганновера. У 1810—15 у складі Франції. У 1815 оголошений вольним містом. У 1871 включений в Німецьку імперію із статутом вольного міста (скасований в 1933). З кінця 19 ст — крупний центр робочого руху. У 1919 в Би. була проголошена Бременська радянська республіка . Під час 2-ої світової війни 1939—45 Би. — одна з головних баз німецько-фашистського військового флоту, був зруйнований бомбардуваннями.
Літ.: Bippen W. von, Geschichte der Stadt Bremen, Bd 1—3, Bremen, 1892—1904; Bessell G., Bremen. Geschichte einer deutschen Stadt, [3 Aufl.], Bremen [1955].
