Брекчия (італ. breccia), зцементована гірська порода, складена незграбними уламками (розміром 1 см і більш). По складу розрізняються Б., складені уламками однієї породи (мономіктовая Б.) і декількома різними породами (поліміктовая Б.). Зустрічаються вулканогенниє, осадові і тектонічні Б. Вулканогенниє Б. виникають: при цементації рідшою лавою лавових уламків, що утворилися при дробленні потоків в'язкої лави в процесі їх течії (лавова Б.); при накопиченні туфов і ін. вулканогенних уламкових матеріалів (туфобрекчия); при діагенезе відкладень грязьових потоків вулканічних областей (лахаров). Осадові Б. утворюються в континентальних умовах при цементації делювію схилів, відкладень селевих потоків або при руйнуванні крівлі карстових порожнеч (карстова Б.). Своєрідною Б. є кістяна Б., що виникає в місцях масової загибелі і поховання хребетних тварин. У морських умовах Би. виникають за рахунок руйнування прибережних скель або рифів. Тектонічні Б. (Б. тертя) виникають в товщі гірських порід в процесі тектонічних переміщень, коли породи дробляться уздовж розломів. Крупні уламки тут зазвичай занурені в дрібно-роздроблену масу.
