Бранденбургський Яків Натановіч [31.10(12.11) .1881, Балта Подільської губернії, — 19.9.1951, Москва], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1903. Народився в сім'ї дрібного чиновника. У 1902 за участь в студентському русі був виключений з Новоросійського університету (Одеса). У 1904—05 член Екатерінославського, Ризького, Тверського комітетів партії. Делегат 4-го (Об'едінітельного) з'їзду РСДРП (1906), потім член Петербурзького комітету партії. Піддавався репресіям царського уряду. У 1908 емігрував, в Парижі закінчив юридичний факультет Сорбонни (1911). Повернувся до Росії в 1917. Під час Жовтневої революції працював в продовольчому комітеті Петрограду, з червня 1918 в Наркомпроде. У 1920—21 член правління Центросоюза. У 1922—29 член колегії Наркомату юстиції і член Законодавчої комісії СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР. Одночасно в 1925—29 декан юридичного факультету МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова); брав участь в розробці ряду законопроектів. У 1929—31 член Ніжневолжського крайкома ВКП (б), заступник голови крайвиконкому. З 1931 член колегії Наркомату праці СРСР; у 1934—38 член Верховного суду СРСР. З 1939 персональний пенсіонер. Автор наукових робіт на юридичні теми.
