Брандлер (Brandler) Генріх (3.7.1881 — 1967), один з лідерів правоопортуністичної течії в компартії Німеччини (КПГ) в 1920-х рр. У 1898 вступив в німецьку соціал-демократичну партію. Під час 1-ої світової війни прилучився до «Союзу спартака», потім став членом КПГ. У 1919—23 член ЦК КПГ. Група Брандлера — Тальгеймера, знаходячись в керівництва КПГ, проводила опортуністичну лінію, що перекручувала тактику єдності дій робочого класу. Осенью 1923, коли в Германії назріла революційна ситуація, група вимагала обмеження боротьби рамками «мирного страйку». Увійшовши в жовтні 1923 в саксонський робочий уряд, Би. здійснював там капітулянтську лінію. Зрадницька політика Б. і його прибічників сприяла поразці повстання гамбургського пролетаріату в жовтні 1923. В кінці 1923 Би. був усунений від керівництва партією, але залишений в її рядах. Очолив фракційну боротьбу проти ЦК КПГ і проти вирішень Комінтерну. У 1929 був виключений з КПГ. У подальшому, знаходячись у Франції і Швейцарії, а потім, оселившись в Західній Німеччині, продовжував антикомуністичну діяльність.
Літ.: Комуністичний Інтернаціонал в документах. 1919—1932, М., 1933, с. 69; Тельман Е., Вибрані статті і мови, пер.(переведення) з йому.(німецький), т. 1, М., 1957, с. 49—58; Ульбріхт Ст, Післявоєнна криза в Германії і події 1923 р., «Питання історії» 1954 № 5; Нарис історії німецького робочого руху, пер.(переведення) з йому.(німецький), М., 1964.
