Боярин Владислав
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Боярин Владислав

Боярин (Szafer) Владислав (23.7.1886, Сосновец, — 16. 11. 1970, Краків), польський ботанік і громадський діяч, член Польської академії знань в Кракові (1920) і Польською АН(Академія наук) (1952, віце-президент — 1957—61). Вчився у Віденському і Львівському університетах. Професор Краківського університету і директор Ботанічного саду (1917), під час фашистської окупації ректор підпільного університету. Організатор і перший директор інституту ботаніки (1951—63) і інституту охорони природи (1951—60) Польської АН(Академія наук). Голова Державної ради охорони природи (1919—1949). Основні праці по систематиці і екології судинних рослин, ботанічній географії, геоботаніці, палеоботаніці, охороні природи. Організатор і редактор робіт: «Флора Польши» (т. 1—9, 1919—1960), «Рослинний покрив Польщі» (т. 1—2, 1959), «Охорона природи і її ресурсів» (т. 1—2, 1965). Автор «Спогадів дослідника природи» (1973). Державна премія ПНР(Польська Народна Республіка) (1949). Член багатьох іноземних АН(Академія наук).

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Основи загальної географії рослин, М., 1956.

  Літ.: Bojanowska W., Spis publikacji prof. d-ra Władysława Szafera, «Chrońmy przyrodę ojczystą», 1971 № 2.

  Д. Ст Лебедев.