Бошковіч , Боськовіч (Bošković) Руджер Іосип (18.5.1711, Рагуза, нині Дубровник, Югославія, — 13.2.1787, Мілан), хорватський фізик, математик і астроном. Вчився в Римській колегії, де з 1740 був професором математики. У 1764—70 професор університету в Павії. У 1773 прийняв французьке підданство і в 1773—83 обіймав посаду директора оптичної частини у французькому флоті. Б. виробив вимір дуги меридіана в 2 градуси, проходящей між Римом і Ріміні, вивчав форму Землі, питання теорії комет. Удосконалив астрономічні прилади (мікрометр Рошона і ін.). У своїй головній праці «Теорія натуральної філософії, приведена до єдиного закону сил, що існують в природі» (1758) вперше розвинув теорію будови речовини, засновану на уявленні про непротяжні, неділимі ідентичні матеріальні крапки, між якими діють сили, що підкоряються універсальному закону. При малих відстанях між крапками сила взаємодії відштовхувальна, необмежено зростаюча при їх подальшому зближенні; із збільшенням відстані між крапками сила їх взаємодії перетворюється на нуль і міняє знак — виникає приваблива сила, яка спочатку зростає, а потім із збільшенням відстані кілька разів проходить через нуль і міняє знак. При великих відстанях закон Би. переходить в ньютонівський закон тяжіння. За допомогою цієї гіпотези Б. пояснював пружність, міцність пластичність і деякі інші властивості тіл. Прикладаючи свій універсальний закон до Всесвіту, Би. допускав можливість її поступового стискування і розширення при відповідній зміні шкали сил, яке тому не викличе жодних порушень в спостережуваних явищах. Би. розвинув також вчення про відносність вимірів простору і часу. Ідеї Б. зробили великий вплив на фізиків 1-ої половини 19 ст
Соч.: Philosophiae naturalis theoria reducta ad unicam legem virium in natura existentium, Vienna, 1758; то ж, Venetiis, 1963 (англ. пер.(переведення), L.—Chi., 1922).
Літ.: Кольман Е., Життя і наукова діяльність Р. Бошковіча (1711—1787), в збірці: Питання історії природознавства і техніки, ст 2, М., 1956; Годицкий-Цвірко А. М., Наукові ідеї Р. І. Бошковіча, М., 1959.