Боткин Василь Петрович [27.12.1811 (8.1.1812), Москва, — 10(22) .10.1869, Петербург], російський письменник, критик, мистецтвознавець. Брат лікарки С. П. Боткина . У 30—40-х рр. був близький до західництву, до М. А. Бакуніну, Ст Р. Белінському, А. І. Герцену; листування Б. з Белінським і ін. представляє великий суспільний інтерес. Співробітничав в «Телескопі» і «Вітчизняних записках». Знавець мистецтва, Би. опублікував статті про В. Шекспірові, Е. Т. А. Гофмане, Же. Санд, художніх виставках; про музику: «Італійська і німецька музика» (1839), «О естетичному значенні нової фортепіанної школи» (1850), про італійську оперу. У огляді «Німецька література» («Вітчизняні записки», 1843) вперше познайомив російського читача з працями молодого Ф. Енгельса (виклад його брошури «Шеллінг і одкровення»). Подорожуючи по Європі, познайомився з До. Марксом, П. Леру, Л. Бланом. У 1847—49 опублікував в «Сучаснику» нариси «Листа про Іспанію». Революція 1848 налякала Б. і привела до зближення з лібералами. Після 1855 став захисником «чистого мистецтва».
Соч.: Вигадування, т. 1—3, СП(Збори постанов) Би, 1890—93.
Літ.: Егоров Би. Ф., В. П. Боткин — літератор і критик, «Уч. зап.(західний) Тартуського університету», 1963, ст 139 (є бібл.), 1965, ст 167, 1966, ст 184; Кремльов Ю., Російська думка про музику, т. 1, Л., 1954.
