Борн (Born) (справжнє прізвище — Буттермільх; Buttermilch) Стефан (28.12.1824 — 4.5.1898), один з ранніх представників реформізму в німецькому робочому русі. Робітник-складач. У 1847 вступив в Союз справедливих, був членом Союзу комуністів . В період Революції 1848—49 відійшов від цього союзу. Очолив «Центральний комітет берлінських робітників» і створене їм «Робоче братерство» (1848), програма якого еклектично поєднувала реформістськи ідеї «Маніфесту комуністичної партії», що тлумачили, з доктринами Луї Блана і Пьера Жозефа Прудона. Б. був противником самостійних політичних виступів робочого класу. Він відволікав робітників від боротьби за загальнополітичні завдання, що стояли перед німецьким народом, добиваючись здійснення дрібних реформ, організації взаємодопомоги, робочої кооперації і т.д. В. І. Ленін характеризував тенденцію Б. як опортуністичну, родинну позиції російських економістів (див. Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 11, с. 130—31).
В травні 1849 Би. взяв участь в повстанні в Дрездене, після придушення якого біг до Швейцарії і відійшов від політичної діяльності.
Літ.: Маркс До., Моралізуюча критика і крітізірующая мораль, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 4, с. 321; Енгельс Ф., До історії Союзу комуністів, там же, т. 21; Ленін Ст І., Дві тактика соціал-демократії в демократичній революції, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 11, с. 129—31; його ж, До біографії Стефана Борна, в кн.: Ленінська збірка, [т.] 16, М-код.—Л., 1931; Wernicke До., Kommunisten und politische Aktivisten in der Berliner Arbeiterbewegung vor, während und nach der Revolution 1848—49, «Beiträge zur Geschichte der deutschen Arbeiteibewegung», 1968 № 2.
