Бордуляк Тимофій Гнатович (псевдонім — Т. Ветліна, Т. Бондарішин) (2.2.1863, с. Бордуляки Бродовського повіту, нині Львівської області УРСР, — 16.10.1936, с. Велика Ходачка Козловського повіту на Тернопільщині), український письменник. Народився в селянській сім'ї. У 1889 закінчив богословський факультет Львівського університету. Був вчителем і священиком в селах Галіциі. Автор простих, невишуканих, по вираженню І. Я. Франко, і теплим відчуттям зігрітих розповідей з життя західно-українського селянства кінця 19 — почала 20 вв.(століття) (збірки «Ближні», 1899, «Розповіді з галіцийськой життя», 1903). З суворим реалізмом змальовував життя селян, що страждали від безземелля і утисків з боку поміщиків, куркулів і австро-угорських властей. У розповідях «Ось куди ми підемо, бідолашна!» (1894), «Лелеки» (1896), «Іван Бразілієц» (1899) Би. оповідає про важку долю бідноти, що шукала порятунку в чужих країнах. Перестав друкуватися після 1916.
Соч.: Твори, До., 1958; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Розповіді, М., 1958.
