Бондарін Сергій Олександрович [р. 14(27) .1.1903, Одеса], російський радянський письменник. Закінчив Інститут народного господарства (1929). Виступив у пресі в 1922. Багато пише про дітей, про формування характеру в юності: «Диндип з долини Дургун-Хоток» (1931) — повість про дитинство монгольського піонера; автобіографічна книга «Повість для мого сина» (1935) і ін. Учасник Великої Вітчизняної війни, Би. присвятив бойовому життю моряків повести «Ми йдемо в десант» (1955), «Ваня Золушкин» (1957), розповіді. Написав спогади про письменників «Кетяг винограду» (1964).
Соч.: 5 років, М., 1935; Ліричні розповіді, М., 1957; Хвилі Дунаю. Повести і розповіді, М., 1961; Повість для сина. Повести. Спогади. Розповіді, М., 1967.
Літ.: Чому його не знають?, «Літературна газета», 1934, 24 окт.(жовтень) (листи Шкловського Ст і Славіна Л.); Шагинян М., Доброта, там же 1964, 9 травня; Грігорьянц С., Що покласти в торбинки..., «Дружба народів», 1968 № 3.
