Болтін Іван Никітіч [1(12) .1.1735, с. Жданово Алатирського повіту губернії Симбірськой, — 6(17) .10.1792, Петербург], російський історик. Крупний поміщик, державний діяч. Наукові інтереси Б. сформувалися на основі знайомства з історичною літературою, у тому числі з працями Ст Н. Татіщева і французьких просвітителів. Би. брав участь в публікації історичних пам'ятників — підготував видання «просторової редакції “Російської правди”» на основі декількох списків (1792) і ін. У «Примітках на історію древнія і нинешнія Росії р. Леклерка» (т. 1—2, 1788—94) викривав французького автора в неосвіченому і недобросовісному освітленні російської історії. Вів полеміку с М. М. Щербатовим: «Відповідь генерал-майора Болтіна на лист Щербатова, вигадника Російської історії» (1789), «Критичні примітки на перший і другій томи історії князя Щербатова» (т. 1—2, 1793—94).
Би. розглядав російський історичний процес як процес, керований законами, загальними для всіх народів. Виступив з критикою норманській теорії, і зробив коштовні спостереження по історії феодальних стосунків: виділяв в особливий період час питомого дроблення, в російській феодальній ієрархії побачив аналогію з європейським вассалітетом, вперше поставив питання про походження кріпака права в Росії. Не дивлячись на помилковість багатьох положень Би., його загальні побудови і періодизація російської історії мали позитивне значення для російської історичної науки. В області джерелознавства Б. чітко сформулював завдання відбору, зіставлення і критичного аналізу джерел. У «Примітках» на праці Леклерка і Щербатова вперше дав повний огляд історичної географії Початкового російського літопису.
Літ.: Нариси історії історичної науки в СРСР, т. 1, М., 1955, с. 210—14; Рубінштейн Н. Л., Російська історіографія, М., 1941, с. 137—50; Миколаєва А. Т., Питання джерелознавства і археографії в працях І. Н. Болтіна, в збірці: Археографічний щорічник за 1958 р., М., 1960.
