Болотяний кипарис (Taxodium), рід хвойних деревних рослин сімейства таксодієвих. Крупні дерева, кора їх з тріщинами. Жіночі шишки (стробіли) округлі, сидять поодинці на кінцях гілок. Чоловічі стробіли зібрані на безлистих гілочках у волотистих суцвіття. Відомо 3 види в південно-східній частині Північної Америки і в Мексиці. У верхній мелової і палеогеновий періоди види Б. до. були поширені по всій Північній півкулі. Найбільш поширений Би. до. звичайний (Т. distichum), зростаючий по болотах і берегах річок. Переносить тривале затоплення завдяки наявності особливого дихального коріння, що забезпечує повітрям підземне коріння. У Європі культивується з 17 ст як декоративна рослина. Деревина володіє високими механічними якостями, стійка до гниття. У СРСР розводять в південно-західній частині України, на Кавказі і в Середній Азії.
Літ.: Дерева і чагарники СРСР, т. 1, М.— Л., 1949; Тахтаджян А. Л., Вищі рослини, т. 1, М.— Л., 1956; Основи палеонтології. Голосеменниє і покритосеменниє, М., 1963.
