Болгар, Булгар, Болгари Великі, столиця середньовічної держави Болгарії Волжсько-камськой . Розвалини Б. знаходяться поблизу с. Болгари Куйбишевського району Татарської АССР. Розкопки на городищі почалися в 1870-х рр., особливо широко велися в 1950—57 під керівництвом А. П. Смирнова. Найраніше поселення на місці Б. відноситься до 2-ої половини 1-го тис. н.е.(наша ера); місто відоме за східними письмовими джерелами з 10 ст У 2-ій половині 13 ст Би. стає найважливішим торгівельним і ремісничим центром Золотої Орди. У шарах 13—14 вв.(століття) відкриті залишки будинків, лазень, гончарні і металургійні горни, дренажні споруди; знайдена безліч знарядь праці, побутових речей, прикрас і ін., у тому числі речі, привезені з Середньої Азії, Криму, Закавказзі, Русі і Китаю. Виявлені сліди існування російської і вірменської колоній. Зберігся ряд кам'яних споруджень 13—14 вв.(століття): «Малий мінарет», «Чорна палата», мавзолеї «Ханська усипальня», «Церква св. Миколи», «Монастирський льох», розвалини мечеті «Чотирикутник» і літньої резиденції болгарських ханів (т.з. «Мале містечко»), лазні. У 1361 Би. був зруйнований золотоординським ханом Булак-Тімуром. Остаточне запустіння Б. відноситься до початку 15 ст
Літ.: Шпільовський С. М., Древні міста і інші булгарсько-татарські пам'ятники в Казанській губернії, Казань, 1877; Смирнов А. П., Волжськие Булгари, М., 1951; Матеріали і дослідження по археології СРСР №№ 42, 61, 80, 111, М., 1954—62.
