Богуславський (Bogusławski) Войцех (9.4.1757, Глинистий, поблизу Познані, — 23.7.1829, Варшава), польський актор і оперний співець (бас), режисер, драматург, театральний діяч. Один з творців польського професійного драматичного і музичного театрів. У 1762—70 вчився у Варшаві; у 1778 став актором драматичної трупи. Одночасно брав участь в перших дослідах по створенню національної опери (написав лібретто опери «Ощасливлена убогість» М. Каменьського, поставленою в 1778 драматичною трупою з участю Б.). У 1783—84 директор трупи «Національні актори» (згодом — «Театр Народови») у Варшаві. У 1785 організував театр у Вільне і гастролював з ним по містах Польщі, Галіциі, західним губерніям Росії. Ці поїздки мали велике значення для становлення польського національного театру. З 1789 знов у Варшаві керував трупою «Національні актори», де ставив твори зарубіжних драматургів (В. Шекспір, Мольер, П. Бомарше, Р. Е. Лессинг) і польських авторів («Повернення депутата» Ю. Немцевіча, 1791), а також п'єси власного вигадування («Генріх VI на полюванні», 1792). Діяльність Би. була значною для розвитку польського оперного театру (перевів лібретто і поставив опери західноєвропейських композиторів). У 1794 вигадав лібретто і поставив комічну оперу «Уявне диво, або Краковци і горці» Я. Стефані, що мала в умовах національно-визвольного руху 1794 великий політичний резонанс (зберігається в репертуарі сучасних польських театрів). У 1799—1814 знов очолював «Театр Народови».
Би. виступав з рівним успіхом як в оперних, так і в драматичних спектаклях: ролі — Король Лір, Гамлет в однойменних п'єсах Шекспіра і др.; оперні партії — Аксур в однойменній опері А. Сальері; Бардос — «Уявне диво, або Краковци і горці». Грунтуючись на естетичних нормах класицизму, Би. у своєму, мистецтві був близький принципам сценічного реалізму. З 1811 вів педагогічну роботу в організованій за його проектом «Драматичній школі» (Варшава).
Соч.: Dzieła dramatyczne, t. 1—12, Warsz., 1820—23.
Літ.: Історія західноєвропейського театру, під общ. ред. С. С. Мокульського, т. 2, М., 1957; Белза І., Історія польської музичної культури, т. 1, М.— Л., 1954; Gaiie L., Wojciech Bogusławski... jego działainośći, Warsz., 1925; Šwiereźewski E., Wojciech Bogusławski i jego scena, Warsz., 1929; «Pamiętnik teatralny», 1954 № 3—4; Hübner Z., Bogusławski — człowiek teatru, Warsz,, 1958.
