Боголюбов Олександр Миколайович [16(29) .5.1900, Чебоксари Казанської губернії, — 28.2.1956, Москва], генерал-полковник (1945), Герою Радянського Союза (29.5. 1945). Член КПРС з 1932. Народився в сім'ї робітника. У жовтні 1918 добровільно вступив в Червону Армію, учасник Громадянської війни. Закінчив Вищу військову школу дислокації (1920), Вищу військову школу зв'язку (1924), Військову академію ним. Фрунзе (1931), Академію Генштабу (1938). У час Великої Вітчизняної війни 1941—45 начальник оперативного відділу штабу Резервного фронту (липень — жовтень 1941), начальник штабу 43-ої армії (жовтень 1941 — серпень 1942 і вересень — грудень 1942), заступник начальника Оперативного управління Генштабу (серпень — вересень 1942 і грудень 1942 — березень 1943), з березня 1943 начальник штабу 1-го Українського і 2-го Білоруського фронтів. Після війни заступник начальника Військової академії ним. Фрунзе, у 1951—53 помічник головнокомандуючого військами Далекого Сходу, в 1953—55 заступник начальника Головного управління бойової підготовки сухопутних військ. З 1955 в запасі. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденами Кутузова 1-ої міри і Богдана Хмельницького 1-ій мірі, медалями і 3 іноземними орденами.
