Боголюбов Олексій Петрович [16(28) .3.1824, с. Померанье Новгородської губернії, нині в Ленінградської області, — 7.11.1896, Париж], російський живописець-мариніст. Морський офіцер, з 1853 художник Головного морського штабу. Вчився в петербурзькій АХ(Академія витівок) (1850—53) в М. Н. Воробйова і Б. П. Вілльовальде. Пенсіонер АХ(Академія витівок) (1854—60), працював в майстерень Е. Ізабе в Парижі і А. Ахенбаха в Дюсельдорфі. З 1873 жив переважно у Франції. На початку творчої дороги випробував вплив І. До. Айвазовського . У творчості Б., майже не взаємодіючи, одночасно співіснували дві тенденції. Одна з них зв'язана з традицією документально-історичних зображень морських баталій («Гренгамськоє битва», 1866, Російський музей, Ленінград) і пейзажу-вигляду у дусі академічного романтизму («Гирло Неви», 1872, Третьяковськая галерея), інша пов'язана з формуванням реалістичного пленерного пейзажу в європейському мистецтві 2-ої половини 19 ст («Ліс у Веле. Нормандія», 1871, Третьяковськая галерея). Член Товариства пересувних художніх виставок (з 1873). Засновник Художнього музею ним. А. Н. Радіщева (відкритий в 1885) і Малювального училища (відкрито в 1897) в Саратові.
